[Даллас, Техас] 14 квітня в Української греко-католицької церкви Святої Софії в місті Колоні вже вкотре проводилися Шевченківські читання. Цього року вони були присвячені пам’яті великих сина і дочки української землі — Тараса Шевченка та Ліни Костенко, – повiдомляе The Dallas Telegraph.
Читання розпочалися з презентації доктора Олександри Морель про роки життя великого Кобзаря у засланні в Казахстані в місті-фортеці Святого Петра на півострові Мангишлак, куди він був засланий з Оренбурга. Тут Шевченко прожив сім років — з 1850 по 1857 роки. Доктор Морель розповіла про майже невідомий факт в біографії поета — про те, що він привіз з Оренбурга і посадив у казахських солончаках відросток украйнскої верби. Протягом багатьох років Щевченко поливав паросток, який з часом перетворився на розлоге дерево. Дерево прожило більше ста років і загинуло від удару блискавки.
Доктор Олександра Морель виросла в Казахстані — неподалік від місця заслання Тараса Шевченка. Вона пам’ятає, як ще в школі їх возили і до шевченківської верби, і до пам’ятника українському поетові, якого казахський народ сьогодні вважає своїм. Завдяки Тарасу Шевченку поселення в 1939 році отримало сучасну назву Форт-Шевченко. Сьогодні це містечко називають Казахської батьківщиною Тараса Шевченка. Саме тут знаходиться найбільший за межами України музей імені Тараса Шевченка. Торік музей відзначив своє 80-річчя. Він розташований в колишній літній резиденції коменданта фортеці Іраклія Ускова. Будівлі вже більше 150 років. Вважається, що це казахське заслання було одним з найважчих у долі українського народного поета — йому не дозволялося ні писати, ні малювати. Але незважаючи на заборону і брак паперу, Тарас Григорович створив на Мангишлаку понад 200 робіт — ескізи, замальовки, начерки, на яких він зобразив пейзажі, пам’ятники, побут мешканців цієї землі…
Але повернімося на свято Шевченка в Техас. Обов’язковою частиною програми читань в українській церкві Святої Софії були дитячі малюнки і декламація віршів Шевченка і Костенко. І дорослі, і діти на пам’ять читали спадщину великих українських поетів. Але найчастіше лунав «Заповіт» Тараса Шевченка, написаний у 1845 році. За одностайним рішенням журі переможцем читань стала 3-річна Наталка Шевчук. Були також відзначені декламації Андрійка Малішака, Миколки Попова та Оленки Франкель.
Музичною окрасою свята став виступ танцювального колективу «Зоря» під керівництвом Андрія Чобани та вокальних колективів — дитячого «Усмішка» і дорослого «Веселка» під керівництвом Оксани та Валентини Топоріних від Ukrainian American Society of Texas. Сама Оксана присвятила всім мамам і бабусям сольну композицію — пісню «Чорнобривці»: «Бачу матір стареньку, бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька…». Вона співала настільки лірично й проникливо, що майже всі гості крадькома змахували сльозу.
Сказати, що «свято вдалося» — майже нічого не сказати, воно вийшов по-справжньому самобутнім, по-справжньому патріотичним, хлібосольним, яскравим, ліричним і духовним. Такі свята можуть проводити тільки українці!
Текст та фото Сергія Тараненка